✨З 18 до 24 листопада триває Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків з метою запобігання антимікробній резистентності.
👨⚕️👩🔬Для того, щоб стійкість до протимікробних препаратів не стала ще більшою проблемою, потрібні спільні зусилля як працівників медичної системи, так і пацієнтів, тому фахівці відділення антимікробної резистентності та інфекційного контролю ДУ «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Наталія ТУРІ, Олександр ШМАКРО та Інна АЛЕКСАНДРЕНКО відвідали заклади охорони здоров’я столиці: КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги N 3 Шевченківського району м. Києва», філії N 3 КНП «Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району м. Києва», КНП «Київська міська клінічна лікарня N 9», де разом з адміністрацією закладів, завідувачами та медичними працівниками структурних підрозділів, провели кампанію щодо сталого розвитку галузевих стандартів з метою правильного використання антимікробних препаратів, в тому числі антибіотиків, щоб протидіяти антимікробній та антибіотико резистентності та нераціональному їх застосуванню.
📝Під час заходу були розглянуті питання:
✳️раціонального застосування і використання антимікробних препаратів (АМП), в тому числі антибіотиків (АБ) відповідно до оновленої ВООЗ їх класифікації AWARE (доступу, спостереження та резерву);
✳️виписування хворим е-рецепту для придбання АМП та АБ;
застосування антимікробних препаратів відповідно до стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» та нововведення, в яких забороняється використання цефтриаксону та левофлоксацину (які перенесли до антибіотиків групи резерву), як засобів першого вибору, а тим паче з профілактичною метою, коли збудник не встановлено;
✳️обов’язкового письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків для стаціонарів;
✳️проведення парентеральної периопераційної антибіотикопрофілактики відповідно до Стандарту «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика».
📌Також було акцентовано увагу учасників на те, що у стандарті оновлено підходи до принципу вибору антибіотика відповідно до результатів бактеріологічного дослідження та зазначили суттєву роль фармацевта у підборі антибіотика для пацієнта, який перевіряє назву діючої речовини, дозу та форму випуску лікарського засобу, який був призначений лікарем.
✳️Було відмічене, що своєчасне бактеріологічне дослідження зразку матеріалу кожному госпіталізованому пацієнту з метою емпіричної терапії – дозволяє збільшити ефективність лікування та наголошено про необхідність проведення оцінки ефективності застосування препаратів кожні 48–72 години після початку антимікробної терапії (тому що перші 12–24 години не є показовими та не дозволяють оцінити ефективність їх застосування);
🤝Дякуємо керівництву ЗОЗ, зокрема: директору КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги N 3 Шевченківського району м. Києва» Людмилі ШТЕПІ, директору КНП «Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району м. Києва» Наталії БЕРІЕАШВІЛІ, старшій медичній сестрі філії N 3 КДЦ Оксані КАНТУР, директору КНП «Київська міська клінічна лікарня N 9» Сергію НЕЧИПОРУКУ, заступнику директора лікарні з лікувальної роботи Ользі КЛЮЧНИКОВІЙ та завідувачу відділу інфекційного контролю лікарні Лілії БАРОНСЬКІЙ за плідну і конструктивну співпрацю.